Українська

гар-ми́-дер

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 1 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -гармид-; суфікс: -ер.

розм. безладний галас, метушня. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Скрізь гармидер та реготня, в хаті і надворі. Т. Г. Шевченко, «І (1951), с. 318» ◆ Незабаром тріскотнява і гармидер знялись і ліворуч в лощині... О. Т. Гончар, «III (1959), с. 138»
безладдя, порушення ладу. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Серед гармидеру, що панує у покої..., він почував себе невимушено. Н. С. Рибак, «Помилка (1956), с. 57»
перен., рідк. майно, дрібне приладдя. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Спродав я свій гармидер. І. С. Нечуй-Левицький, «І (1956), с. 66»

Найтісніша спорідненість
іменники: гамір прикметники: гармидерний дієслова: гармидерити

Від гамір + інтенсифікатор -ид-/-идер, для посилення звучання; передає шумовий емоційний відтінок.

Список перекладів
Іспанська_es: alboroto ^(es) (1), desorden ^(es) (2), cosas ^(es) (3) Англійська_en: ruckus ^(en), uproar ^(en) (1), mess ^(en), junk ^(en) (3) Німецька_de: Durcheinander ^(de), Lärm ^(de) (1), Kram ^(de) (3) Польська_pl: rozgardiasz ^(pl) (1–2), rupiecie ^(pl) (3) Російська_ru: гам ^(ru), суматоха ^(ru) (1–2), шмотки ^(ru) (3) Французька_fr: vacarme ^(fr) (1), désordre ^(fr) (2)

Гармидер // Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Т. Шевченко. І. (1951), с. 318.
Олесь Гончар. III (1959), с. 138.
Федір Рибак. «Помилка» (1956), с. 57.
Панас Нечуй-Левицький. І (1956), с. 66.