головний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина | множина | ||
---|---|---|---|---|
чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
Н. | головни́й | головне́ | головна́ | головні́ |
Р. | головно́го | головно́го | головно́ї | головни́х |
Д. | головно́му | головно́му | головні́й | головни́м |
З. (іст./неіст.) | головно́го головни́й |
головне́ | головну́ | головни́х головні́ |
О. | головни́м | головни́м | головно́ю | головни́ми |
М. | головно́му головні́м |
головно́му головні́м |
головні́й | головни́х |
го-лов-ни́й
Прикметник, прикметникове відмінювання 1b.
Корінь: -голов-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: [ɣɔlɔu̯ˈnɪi̯]
прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- що має ставлення до голови. Зняти головні убори! Олесь Гончар ◆
- найважливіший, основний, суттєвий. [≈ 2] ◆ Писала мені Оксана Ст., що Маня має грати головну роль в моїй драмі… Леся Українка
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від іменника голова.
Переклад[ред.]
найважливіший | |
|