головний

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відм. однина множина
чол. р. сер. р. жін. р.
Н. головни́й головне́ головна́ головні́
Р. головно́го головно́го головно́ї головни́х
Д. головно́му головно́му головні́й головни́м
З. (іст./неіст.) головно́го
головни́й
головне́ головну́ головни́х
головні́
О. головни́м головни́м головно́ю головни́ми
М. головно́му
головні́м
головно́му
головні́м
головні́й головни́х

го-лов-ни́й

Прикметник, прикметникове відмінювання 1b.

Корінь: -голов-; суфікс: ; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. що має ставлення до голови. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Зняти головні убори! Олесь Гончар
  2. найважливіший, основний, суттєвий. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Писала мені Оксана Ст., що Маня має грати головну роль в моїй драмі… Леся Українка
Синоніми
Антоніми
  1. ?
  2. ?
Гіпероніми
  1. ?
  2. ?
Гіпоніми
  1. ?
  2. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від іменника голова.

Переклад[ред.]

найважливіший

Джерела[ред.]