головний
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відм. | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
| Н. | головни́й | головне́ | головна́ | головні́ |
| Р. | головно́го | головно́го | головно́ї | головни́х |
| Д. | головно́му | головно́му | головні́й | головни́м |
| З. (іст./неіст.) | головно́го головни́й |
головне́ | головну́ | головни́х головні́ |
| О. | головни́м | головни́м | головно́ю | головни́ми |
| М. | головно́му головні́м |
головно́му головні́м |
головні́й | головни́х |
го-лов-ни́й
Прикметник, прикметникове відмінювання 1b.
Корінь: -голов-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова
[ред.]- МФА: [ɦɔlɔu̯ˈnɪi̯]
прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- що має ставлення до голови. ◆ Зняти головні убори! Олесь Гончар
- найважливіший, основний, суттєвий. [≈ 2] ◆ Писала мені Оксана Ст., що Маня має грати головну роль в моїй драмі… Леся Українка
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від іменника голова.
Переклад
[ред.]| найважливіший | |
| |