Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	голору́кий	голору́ке	голору́ка	голору́кі
Р.	голору́кого	голору́кого	голору́кої	голору́ких
Д.	голору́кому	голору́кому	голору́кій	голору́ким
З. (^іст./_неіст.)	голору́кого (іcт.) голору́кий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	голору́ке	голору́ку	голору́ких (іст.) голору́кі (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	голору́ким	голору́ким	голору́кою	голору́кими
М.	голору́кім голору́кому	голору́кім голору́кому	голору́кій	голору́ких

го-ло-ру́-кий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -гол-; інтерфікс: -о-; корінь: -рук-; закінчення: -ий.

із голими руками. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Голорукого мечника поранили в кисть.
з пустими руками. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Голорукого воїна загризли першим.

Найтісніша спорідненість
прислівники: голоруч

Від ?

із голими руками
Англійська_en: barehanded ^(en)

з пустими руками
Англійська_en: emptyhanded ^(en)