городина
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | горо́дина | горо́дини |
| Р. | горо́дини | горо́дин |
| Д. | горо́дині | горо́динам |
| З. | горо́дину | горо́дини |
| Ор. | горо́диною | горо́динами |
| М. | горо́дині | горо́динах |
| Кл. | горо́дино* | горо́дини* |
го-рó-ди-на
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -город-; суфікс: -ин; закінчення: -а.
Вимова
[ред.]- МФА : [ɦɔˈrɔdenɐ] (одн.), [ɦɔˈrɔdene] (мн.)
прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- їстівні городні плоди та зелень (капуста, огірки, морква і т. ін.). [≈ 1][≠ 1][▲ 1] ◆ А городи і садки в нас не йдуть: солонець… Городина несмачна Дніпрова Чайка ◆ Багрич і Корунов поснідали салатом з городини Дмитерко ◆ Варвара стала ініціатором вирощування ранньої городини В. С. Кучер ◆ Надезя зібрала городину. І. С. Нечуй-Левицький Джерело — Корпус української мови.
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Переклад
[ред.]| Список перекладів | |