гівно

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. гі́вно гі́вна
Р. гі́вна гі́вн
Д. гі́вну, гі́внові гі́внам
З. гі́вно гі́вна
Ор. гі́вном гі́внами
М. гі́вні гі́внах
Кл. гі́вно* гі́вна*

гів-но́

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -гівн-; закінчення: .

Вимова[ред.]

  • МФА: []
  • вітчизняна транскрипція:

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що гімно.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

  • «Не плети гівно дівці в коси» — не наговорюй на чесну дівчину
  • «Щоб тя гівно доганяло» — щоб не було тобі спокою
  • «Маленьке, руденьке, а всякого пана з воза зсадить». Гімно це.
  • «А гімна мерзлого не хочеш?» — про забаганки.
  • «Чого крутишся, як гімно в ополонці?»
  • «Не шукай на гівні сметани»
  • «З гівна цукерки не зробиш»

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]