двоїна

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. двоїна́  —
Р. двоїни́  —
Д. двоїні́  —
З. двоїну́  —
Ор. двоїно́ю  —
М. двоїні́  —
Кл. двоїно́*  —

дво-ї-на́

Іменник, жіночий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -дв-; суфікс: ; корінь: -ї-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. лінгв. граматична категорія числа, вживана для позначення двох осіб або парних предметів ◆ Нормативний характер двоїни в літературній мові було закріплено українським правописом 1929 року

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]