Українська

де́ль-та

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (парадигма відмінювання 1 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -де́льт-; закінчення: -а.

геогр. Гирло річки з численними острівцями й протоками на замуленій низині. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
лінгв. Назва четвертої літери грецького алфавіту.^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Список перекладів
Російська_ru: дельта ^(ru) жін.

Список перекладів

Словник УЛІФ: дельта
Дельта // Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1970—1980.