дементувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я дементу́ю дементува́в дементува́тиму  —
Ти дементу́єш дементува́в
дементува́ла
дементува́тимеш дементу́й
Він
Вона
Воно
дементу́є дементува́в
дементува́ла
дементува́ло
дементува́тиме  —
Ми дементу́єм(о) дементува́ли дементува́тимем(о) дементу́ймо
Ви дементу́єте дементува́ли дементу́йте
Вони дементу́ють дементува́ли дементува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. дементу́ючи
Дієприсл. мин. ч. дементува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. дементо́ваний
Безособова форма дементо́вано

де-мен-ту-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -демент-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. заперечувати, спростовувати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]