Українська

дир-чі́т-ки

Іменник.

Корінь: -дирчіт-; суфікс: -к; закінчення: -а.

саморобний пристрій, який під дією вітру породжує тріскучий звук. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ А як дирчітки ще начеплені, аж дух радіє! Володимир Винниченко. Повість «Федько-халамидник»

Найтісніша спорідненість
іменники: дирчання, диркотіння прикметники: диркотливий дієслова: дирчати, деренчати

Від звуконаслідувального дієслова дирчати + суфікс -к + закінчення -а. Порівн. також з «деренчати», «брязкальце», «тріскачка».

Список перекладів
Англійська_en: wind rattle Російська_ru: ветряная трещотка