Перейти до вмісту

дияконник

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. дия́конник дия́конники
Р. дия́конника дия́конників
Д. дия́коннику
дия́конникові
дия́конникам
З. дия́конник дия́конники
Ор. дия́конником дия́конниками
М. на/в дия́коннику на/в дия́конниках
Кл. дия́коннику* дия́конники*

ди-я́-кон-ник

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -диякон-; суфікси: -ик.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. церк. одне з приміщень ризниці, розташоване у південній частині вівтаря або під вівтарем. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. захристія, паламарня, мала ризниця, частково: ризниця

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. приміщення, службове приміщення

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

  1. алтар, храм, церковь (споруда)

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від διακονικόν

Переклад[ред.]

Список перекладів