докеруватися

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  мин. майб. наказ.
Я докерува́вся (-сь) докеру́юся (-сь)
Ти докерува́вся (-сь)
докерува́лася (-сь)
докеру́єшся докеру́йся (-сь)
Він
вона
воно
докерува́вся (-сь)
докерува́лася (-сь)
докерува́лося (-сь)
докеру́ється
Ми докерува́лися (-сь) докеру́єм(о)ся (-мось) докеру́ймося (-сь)
Ви докерува́лися (-сь) докеру́єтеся (-сь) докеру́йтеся (-тесь)
Вони докерува́лися (-сь) докеру́ються
Дієприкм.
Дієприкм. пас.
Дієприсл. докерува́вшись
Безособова форма

до-ке-ру-ва́-ти-ся

Дієслово, доконаний вид, зворотне, неперехідне, перша дієвідміна (тип дієвідміни 2a).

Префікс: до-; корінь: -кер-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Це ж треба було докеруватися дер�жавою, щоб із 54 відсотків, які на виборах після� майданне суспільство віддало нинішній владі,

скотитися до цілковитої зневіри. Джерело — з газети.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]