Перейти до вмісту

докеруватися

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
  мин. майб. наказ.
Я докерува́вся (-сь) докеру́юся (-сь)
Ти докерува́вся (-сь)
докерува́лася (-сь)
докеру́єшся докеру́йся (-сь)
Він
вона
воно
докерува́вся (-сь)
докерува́лася (-сь)
докерува́лося (-сь)
докеру́ється
Ми докерува́лися (-сь) докеру́єм(о)ся (-мось) докеру́ймося (-сь)
Ви докерува́лися (-сь) докеру́єтеся (-сь) докеру́йтеся (-тесь)
Вони докерува́лися (-сь) докеру́ються
Дієприкм.
Дієприкм. пас.
Дієприсл. докерува́вшись
Безособова форма

до-ке-ру-ва́-ти-ся

Дієслово, доконаний вид, зворотне, неперехідне, перша дієвідміна (тип дієвідміни 2a).

Префікс: до-; корінь: -кер-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Це ж треба було докеруватися державою, щоб із 54 відсотків, які на виборах післямайданне суспільство віддало нинішній владі, скотитися до цілковитої зневіри. Джерело — з газети.
Синоніми
  1. ?
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
  1. ?
Гіпоніми
  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]