докупитися

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я докупив докуплю  —
Ти докупив
докупила
докупиш докупи
Він
Вона
Воно
докупив
докупила
докупило
докупить  —
Ми докупили докупим(о) докупім(о)
Ви докупили докупіть
Вони докупили докуплять  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч. докупивши
Дієприкм. пас. мин. ч. докуплений
Безособова форма

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a.

Префікс: до-; корінь: -куп-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. (перев. із заперечною часткою) не мати змогу купити. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Тепер купити деякого зерна, щоби було й собі на хліб через зиму, а найбільше на насіння… Навесні купувати — не докупишся. І. Франко ◆ Посадили в тюрму й столяра Бородича, а трохи згодом муляра Фесюка. Ну, а цим чого було треба? Мало хліба дають на картки й м'яса не докупишся? Б. Антоненко-Давидович ◆ КОР.: В одному з кафе й міцніші напої на полицях є. Отже, варто писати про згортання продажу спиртного? // — У відповідь на це чуєш: не буде пивної виручки, ні з чого зарплату платити… Або що самогону більше варять, цукру в магазині не докупишся. , ««Молодий комунар», № 164 (3923), 29.08.1987»

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]