Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	допомага́ю	допомага́в	допомага́тиму	—
Ти	допомага́єш	допомага́в допомага́ла	допомага́тимеш	допомага́й
Він Вона Воно	допомага́є	допомага́в допомага́ла допомага́ло	допомага́тиме	—
Ми	допомага́єм(о)	допомага́ли	допомага́тимем(о)	допомага́ймо
Ви	допомага́єте	допомага́ли		допомага́йте
Вони	допомага́ють	допомага́ли	допомага́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	допомага́ющий
Дієприкм. мин. ч.	допомага́вший
Дієприсл. теп. ч.	допомага́я
Дієприсл. мин. ч.	допомага́в, допомага́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	допомага́емый
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	допомага́овано

до-по-ма-га́-ти

Префікс: до-; корінь: -помаг-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

надавати допомогу кому-небудь ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
справляти певний вплив, давати потрібні наслідки ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
1. приносити користь, виліковувати ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

надавати допомогу кому-небудь

справляти певний вплив, давати потрібні наслідки

приносити користь, виліковувати

Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5

допомагати