дотеп

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. до́теп до́тепи
Р. до́тепу до́тепів
Д. до́тепові
до́тепу
до́тепам
З. до́теп до́тепи
Ор. до́тепом до́тепами
М. на/у до́тепу на/у до́тепах
Кл. до́тепу* до́тепи*

до́-теп

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: до-; корінь: -теп-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що дотепність. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ …А може ти й кого сховала вже, га? І, радіючи вельми з такого свого дотепу, Чуб засміявся, тішачись у душі, що він сам один здобувся на ласу в Солохи. М. В. Гоголь, «Різдвяна ніч» Джерело — uvan.org/uploads/narodna-volia/1941/Narodna-vola-1941-010.pdf.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]