діалект

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. діалект діалекти
Р. діалекту діалектів
Д. діалектові
діалекту
діалектам
З. діалект діалекти
Ор. діалектом діалектами
М. на/у діалекті на/у діалектах
Кл. діалекту* діалекти*

ді-а-лект

Іменник, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -діалект-; закінчення:

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. місцевий різновид мови; говірка ◆ Сукупність.. місцевих особливостей мови широких мас певної території і визначає діалект (говір) (Нариси з діалектології української мови, 1955, 3)

Синоніми[ред.]

  1. наріччя, говірка, говір, балачка

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Запозичено з грецької мови; гр. διάλεκτος "мова; розмова; діалект" є похідним від διάλέγω "розмовляю", утвореного за допомогою префікса δια- від λέγω "говорю, називаю", пов'язаного з λόγος "слово, мова".

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]