Українська
[ред.]

екс-тра-по-ля́-ці·я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префіксоїд: екстра-; корінь: -пол-; суфікс: -яці^?; закінчення: -я.

поширення висновків, одержаних із спостереження над однією частиною явища, на іншу його частину. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Дослідницька техніка розробки пошукового прогнозу базується на принципі екстраполяції в майбутнє (або інтерполяції відсутніх значень) динамічних і на даних, закономірності розвитку яких в минулому відомі. http://mullis.org.ua/
матем. обчислення за рядом даних значень математичного виразу інших його значень, які перебувають поза цим рядом. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ немає прикладів застосування.

Найтісніша спорідненість
іменники: екстраполювання прикметники: екстраполювальний, екстраполюючий, екстраполяційний дієслова: екстраполювати, екстраполюватися

Від ??

Список перекладів
Англійська_en: extrapolation Російська_ru: экстраполяция жін.

Українська[ред.]