з'ясувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я з'ясу́ю з’ясува́в з’ясува́тиму  —
Ти з'ясу́єш з’ясува́в
з’ясува́ла
з’ясува́тимеш з'ясу́й
Він
Вона
Воно
з'ясу́є з’ясува́в
з’ясува́ла
з’ясува́ло
з’ясува́тиме  —
Ми з'ясу́єм(о) з’ясува́ли з’ясува́тимем(о) з'ясу́ймо
Ви з'ясу́єте з’ясува́ли з'ясу́йте
Вони з'ясу́ють з’ясува́ли з’ясува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. з'ясу́ючи
Дієприсл. мин. ч. з’ясува́вши
Безособова форма з'ясо́вано

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Префікс: з'-?; корінь: -яс-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ з’ясувалось, що українці є практично беззахисними перед подібними деструктивними культами.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]