забагати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		забага́в	забага́ю	—
Ти		забага́в забага́ла	забага́єш	забага́й
Він Вона Воно		забага́в забага́ла забага́ло	забага́є	—
Ми		забага́ли	забага́єм(о)	забага́ймо
Ви		забага́ли		забага́йте
Вони		забага́ли	забага́ють	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	забага́ний
Дієприсл. мин. ч.
Безособова форма	забага́но

за-ба-га́-ти

Дієслово, доконаний вид, неперехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: за-; корінь: -баг-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• • МФА: [zɐbɐˈɦɑte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. діал. забажати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прізвища: Баган, Бажа́н іменники: бажання, забаганка

Етимологія

Від багти́ «бажати», багчи́, багнути, багати, бажати, бажи́ти Ж, бажати, бага́ Ж, бажни́й Ж), вибага́ти «вигадувати; розуміти; виявляти примхливі бажання» Ж, ви́баг, вибаганка «примха» Ж, ви́багливець Ж, вибагливий, виба́жний, забага́ти, за́баг Ж, заба́ганка, наба́жний, незаба́гливий] Ж, побажа́ння, прибага́ти, приба́гти, прибагну́ти, прибаг Пі), приба́жний «бажаний з примхи», приба́гом «випадково, з примхи»; — рос. бажа́ть, рос. бажи́ть, білор. бажа́ць, пол. zabagać się, чеськ. bažiti, словац. bažiť, bahnuť; — psl. *bagti, bagnǫti, *bažēti <*bagēti, утворення від того самого кореня, що й укр. бага́ття; пряме значення в минулому — «горіти, пектись», далі, очевидно, «терпіти спрагу» (Пор. пражити «смажити» — прагнення «бажання»); пов'язання з лит. gobė́tis «бажати, бути хтивим» і припущення метатези b і g на слов'янському ґрунті (Machek ESJČ 49) непереконливе.— Коломієць УМЛШ 1967/6, 13—14;ЭССЯ 1, 123—124; Sł. prasł. I 179— 180; Sadn.— Aitz. VWb. I 107; Bern. I 38.— Див. ще бага́ття.— Пор. збагну́ти.

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: забагати