завіряти

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я завіря́ю завіря́в завіря́тиму  —
Ти завіря́єш завіря́в
завіря́ла
завіря́тимеш завіря́й
Він
Вона
Воно
завіря́є завіря́в
завіря́ла
завіря́ло
завіря́тиме  —
Ми завіря́єм(о) завіря́ли завіря́тимем(о) завіря́ймо
Ви завіря́єте завіря́ли завіря́йте
Вони завіря́ють завіря́ли завіря́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. завіря́ючи
Дієприсл. мин. ч. завіря́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

за-ві-ря́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: за-; корінь: -вір-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]