Перейти до вмісту

загирити

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я заги́рю заги́рїв
заги́ріла
{{{3}}}ітиму  —
Ти заги́рш заги́рв
заги́ріла
заги́рітимеш заги́ри
Він
Вона
Воно
заги́ріть заги́рів
заги́ріла
заги́ріло
заги́рітиме  —
Ми заги́рім ( -имо) заги́ріли заги́рітимем(о) заги́рмо
Ви заги́ріте заги́ріли заги́ріте
Вони заги́рть заги́ріли заги́рітимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. [[{{{3}}}ячи]]
Дієприсл. мин. ч. заги́рівши
Безособова форма

загирити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. II дієвідміна

Префікс: за-; корінь: -гир-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. діал. те ж саме, що розтратити. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Всьо, що протягом пів столїтя здобула румунська полїтика і господарство, то в однім моменті опинило ся в руках ворогів Румунії, або красше сказати: Румунія сама загирила своє богатство. «Румунська катастрофа» Джерело — commons:Свобода._(Українська_газета_у_США)._1917._№014.pdf.
Синоніми
  1. ?
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
  1. ?
Гіпоніми
  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела

[ред.]