загирити

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я заги́рю заги́рїв
заги́ріла
{{{3}}}ітиму  —
Ти заги́рш заги́рв
заги́ріла
заги́рітимеш заги́ри
Він
Вона
Воно
заги́ріть заги́рів
заги́ріла
заги́ріло
заги́рітиме  —
Ми заги́рім ( -имо) заги́ріли заги́рітимем(о) заги́рмо
Ви заги́ріте заги́ріли заги́ріте
Вони заги́рть заги́ріли заги́рітимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. [[{{{3}}}ячи]]
Дієприсл. мин. ч. заги́рівши
Безособова форма

загирити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. II дієвідміна

Префікс: за-; корінь: -гир-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. діал. те ж саме, що розтратити. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Всьо, що протягом пів столїтя здобула румунська полїтика і господарство, то в однім моменті опинило ся в руках ворогів Румунії, або красше сказати: Румунія сама загирила своє богатство. «Румунська катастрофа» Джерело — commons:Свобода._(Українська_газета_у_США)._1917._№014.pdf.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела[ред.]