закордон
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | закордо́н | закордони́ |
| Р. | закордону́ | закордоні́в |
| Д. | закордоно́ві закордону́ |
закордона́м |
| З. | закордо́н | закордони́ |
| Ор. | закордоно́м | закордона́ми |
| М. | закордоно́ві, закордоні́ | закордона́х |
| Кл. | закордо́не* | закордони́* |
за-кор-до́н
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: за-; корінь: -кордон-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- територія за кордонами держави; інші держави світу[1]. ◆ Промишляють, хто як може! — Нібито й сіллю взялися з закордоном торгувати (Олесь Гончар) [2]
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
- батьківщина
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від кордон
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |