заробити

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		зароби́в	зароблю́	—
Ти		зароби́в заробі́ла	зароби́ш	зароби́
Він Вона Воно		зароби́в зароби́ла зароби́ло	зароби́ть	—
Ми		зароби́ли	зароби́м( -имо́)	заробі́м( -імо́)
Ви		зароби́ли		заробі́те
Вони		зароби́ли	заробля́ть	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	заро́бллений
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.	зароби́вши
Безособова форма	—

за-ро-би́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b. Відповідне дієслово недоконаного виду — заробля́ти.

Префікс: за-; корінь: -роб-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• • МФА: [zɐrɔbete]

• Прослухати вимову

• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. див. заробляти ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від за- й роби́ти, далі Від слова раб (давньо-руською робъ). Тобто раб це людина що робить роботу. Або робота це те що виконує раб. У чеській мові робота це примусова праця.

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: будь ласка, додайте переклад, якщо можете Японськаja: будь ласка, додайте переклад, якщо можете

Джерела

• Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5