зашеретувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я зашерету́ю зашеретува́в зашеретува́тиму  —
Ти зашерету́єш зашеретува́в
зашеретува́ла
зашеретува́тимеш зашерету́й
Він
Вона
Воно
зашерету́є зашеретува́в
зашеретува́ла
зашеретува́ло
зашеретува́тиме  —
Ми зашерету́єм(о) зашеретува́ли зашеретува́тимем(о) зашерету́ймо
Ви зашерету́єте зашеретува́ли зашерету́йте
Вони зашерету́ють зашеретува́ли зашеретува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. зашерету́ючи
Дієприсл. мин. ч. зашеретува́вши
Безособова форма [[{{{3}}}но]]

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.


Префікс: за-; корінь: -шерет-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. док., перех., розм., рідк. доконаний до шеретувати
  2. затерти, закрити все (зазвичай про кригу) ◆ Піду ще раз на неї гляну і придавлю в душі своїй кохання!.. Нехай крига зашеретує моє серце, поки не доконаєм ворогів! Іван Карпенко-Карий

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]