звичайний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

зви-ча́й-ний

Прикметник.

Корінь: --.

Вимова

• • МФА: [zʋet͡ʃɐi̯nei̯]

• Прослухати вимову

• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який нічим не виділяється серед інших, не має яких-небудь специфічних, визначних особливостей, якостей; простий ◆ Целя повинна була якнайшвидше розсортувати [листи] — окремо звичайні, а окремо рекомендовані (І. Франко) ◆ Андрій і Денис наймали кімнату в звичайній селянській хаті (Л. Дмитерко) ◆ Василина .. на очах ставала справжньою дівчиною, красивою взимку, звичайною в гарячу пору сільської роботи (М. Стельмах) ◆ Зовні це звичайний двір, обгороджений дерев'яним парканом, оповитим виноградом, усередині — доволі респектабельний ресторан (І. Роздобудько)
   1. буденний, прозаїчний ◆ Моє незадоволення, мої турботи — все це таке натуральне, таке звичайне (М. Коцюбинський) ◆ Нічого такого Олесь не знаходив у звичайному, навіть буденному вигляді чоловіка, який сидів перед ним (В. Владко)
2. який не має в собі нічого нового, несподіваного для кого-небудь; звичний ◆ Гостював саме того літа в учителів брат учительки, Докії Петрівни, – художник. Річ звичайна. Але на глухому селі й це подія – балачок про нього! (А. Головко)
   1. який вважається нормальним ◆ Консисторія знала, що о. Артемій бере за треби звичайну плату (І. Нечуй-Левицький) ◆ І ви бачили, і я бачив – і в кінохроніці, і в кінофільмах фіксування матчів, – і в звичайній дії, і в затриманій (Остап Вишня)
   2. загальноприйнятий ◆ – Цей документ дійсний три доби. Якщо за цей строк ви не залишите межі Іберії, вас .. судитимуть. Звертаю вашу увагу ще на одну важливу обставину: в такому разі ви підлягаєте покаранню в звичайному порядку, незалежно від підданства (В. Владко)
   3. загальновідомий ◆ – Та я знаю, що у них цей рік мав п'ятнадцять місяців. – Як п'ятнадцять? – А так... Окрім звичайних дванадцяти, додалося ще три німецькі: терпень, холодень і голодень (О. Гончар)
3. який завжди відбувається або часто буває, трапляється, повторюється; постійний, повсякденний ◆ Чай і вечеря вже були на столі. Степанида Петрівна сіла на своє звичайне місце (В. Собко) ◆ Таким Денис був лише на полюванні, а в звичайному житті – ледацюга з ледацюг (Григорій Тютюнник) ◆ Спектакль починався добропристойно, але після звичайного скандалу брата публіка розходилась і вистава обривалась (з мемуарної літ.)
   1. характерний, типовий для кого-, чого-небудь ◆ Над селом стояв звичайний в осінню пору туман (М. Коцюбинський) ◆ Раніше, коли бувало на маршах або вночі під час тісняви на переправах виникали звичайні в таких випадках сутички між їздовими різних частин, Хома тримався подалі від гріха (О. Гончар)
4. розм. вихований, ввічливий ◆ Якось вони собі гуляли Удвох на улиці, знайшли Дві палички, та й понесли Додому матерям на дрова. Звичайні діточки! (Т. Шевченко) ◆ Була [дівчина] .. не тільки вродлива, а ще й звичайна та честива (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
   1. уважний до кого-, чого-небудь, делікатний ◆ – Панове молодці! – каже [Олеся], – змалечку зазнаю, що ви були у всякому ділі звичайні й обачні; не сподівалась я од вас, козаків, таку собі наругу мати! (Марко Вовчок)
5. уживається в складі певних біологічних назв ◆ Окремі особини лісостепової популяції полівки звичайної споживають за добу в середньому 4,6 г рослинних кормів (з наук. літ.) ◆ У Карпатах здавна під час застуди пили відвар бруньок сосни звичайної (збирали їх у березні) (з навч. літ.)

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: будь ласка, додайте переклад, якщо можете Японськаja: будь ласка, додайте переклад, якщо можете

Джерела

• Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5