Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	здійма́ю	здійма́в	здійма́тиму	—
Ти	здійма́єш	здійма́в здійма́ла	здійма́тимеш	здійма́й
Він Вона Воно	здійма́є	здійма́в здійма́ла здійма́ло	здійма́тиме	—
Ми	здійма́єм(о)	здійма́ли	здійма́тимем(о)	здійма́ймо
Ви	здійма́єте	здійма́ли		здійма́йте
Вони	здійма́ють	здійма́ли	здійма́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	здійма́ющий
Дієприкм. мин. ч.	здійма́вший
Дієприсл. теп. ч.	здійма́я
Дієприсл. мин. ч.	здійма́в, здійма́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	здійма́емый
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	здійма́овано

здій-ма́-ти

Префікси: з-ді-; корінь: -йм-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

вимова^{?, файл}

те ж саме, що знімати. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Перед святою вечерею здіймають зі стіни перед столом усю одіж, бо вона під час вечері не сміє висіти на стіні. «Український робітник, 31.XII.1943» Джерело — https://arcabc.ca/islandora/object/au%3A20594?solr_nav%5Bid%5D=156de9f512fcc2fd84ad&solr_nav%5Bpage%5D=26&solr_nav%5Boffset%5D=4#page/2/mode/2up.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: [[ Російська\|]] ^(ru)

здіймати