зелений

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	зеле́ний	зеле́на	зеле́не	зеле́ні
Р.	зеле́ного	зеле́ної	зеле́ного	зеле́них
Д.	зеле́ному	зеле́ній	зеле́ному	зеле́ним
З.	зеле́ного (іcт.) зеле́ний (неіст.)	зеле́ну	зеле́не	зеле́них (іст.) зеле́ні (неіст.)
О.	зеле́ним	зеле́ною	зеле́ним	зеле́ними
М.	зеле́нім зеле́ному	зеле́ній	зеле́нім зеле́ному	зеле́них

зе-ле́-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -зелен-; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: [zeˈlɛnei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. один з основних кольорів спектра — середній між жовтим та блакитним; який має колір трави, листя, зелені.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• зелена вулиця
• давати зелену вулицю
• зелений змій
• молодий та зелений
• до зелених віників
• в очах зеленіє
• до зеленого змія
• позеленіти від заздрощів
• позеленіти від ревнощів
• до зелених чортиків

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: зелень дієслова: зеленіти прислівники: зелено

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Інтерлінгвашia: verde Іспанськаes: verde Італійськаit: verde Азербайджанськаaz: yaşıl Англійськаen: green Болгарськаbg: зелен Бретонськаbr: gwer Данськаda: grøn Естонськаet: roheline Киргизькаky: жашыл Китайськаzh: 绿 lǜ Латинськаla: viridis Латиськаlv: zaļš Литовськаlt: žalias Мальтійськаmt: aħdar Марійськаchm: ужар Норвезькаno: grønn Нідерландськаnl: groen Німецькаde: grün Польськаpl: zielony Російськаru: зелёный Румунськаro: verde Турецькаtr: yeşil Угорськаhu: zöld Фарерськаfo: grønur Французькаfr: vert Фінськаfi: vihreä Чеськаcs: zelený Шведськаsv: grön Японськаja: 緑 (みどり, midori)

Джерела

• Словник УЛІФ: зелений