зніяковіло
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
зні-я-ко-ві́-ло
Прислівник, означальний, образу або способу дії; незмінний.
Префікс: з-; корінь: -ніяков-; суфікс: -іл; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- із ніяковістю. ◆ Вона ледь усміхнулась і вийшла надвір. Вернувшись за хвилину, простягла йому пляшку вина з трояндової герані. Фред узяв її дещо зніяковіло, а тоді віддав їй конверт із чеком Джерело — Хлоя Бенджамін Садові чари . ◆ Чоловік зніяковіло обвів оселю сумними очима і підняв голову до неба: звідти моросив усе дужче й дужче холодний осінній дощ. Хімич М. Повернення Гриня Джерело — https://zhogoli.com.ua/images/zhurnal/Svitlo17.pdf.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |