зубель

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	зу́бель	зу́белі
Р.	зу́беля	зу́белів
Д.	зу́белю зу́белеві	зу́белям
З.	зу́бель	зу́белі
Ор.	зу́белем	зу́белями
М.	зу́белі зу́белю	зу́белях
Кл.	зу́белю*	зу́белі*

зу́-бель

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -зубель-.

Вимова

• МФА : [ˈzubelʲ] (одн.), [ˈzubelʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. Шаблон:пасічн. запалена частина соснової гілки, що уживається для підкурення бджіл. ◆ Щоб бджоли не кусалися, їх підкурюють зубелем.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Viddil monografychnoho doslidzh︠e︡nni︠a︡ sela. Akademii︠a︡ nauk Ukraïnsʹkoï RSR. Kabinet antropologïi i etnologïi, N. Zahlada 1930 - 78 стор., с. 44