зубель
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | зу́бель | зу́белі |
Р. | зу́беля | зу́белів |
Д. | зу́белю зу́белеві |
зу́белям |
З. | зу́бель | зу́белі |
Ор. | зу́белем | зу́белями |
М. | зу́белі зу́белю |
зу́белях |
Кл. | зу́белю* | зу́белі* |
зу́-бель
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -зубель-.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈzubelʲ] (одн.), [ˈzubelʲi] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- Шаблон:пасічн. запалена частина соснової гілки, що уживається для підкурення бджіл. ◆ Щоб бджоли не кусалися, їх підкурюють зубелем.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Viddil monografychnoho doslidzh︠e︡nni︠a︡ sela. Akademii︠a︡ nauk Ukraïnsʹkoï RSR. Kabinet antropologïi i etnologïi, N. Zahlada 1930 - 78 стор., с. 44