Українська

ка-на́-лі-я

Іменник, істота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -канал-; суфікс: -і; закінчення: -я.

про підступну, хитру людину; шельма, пройдисвіт, шахрай, паскудник. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ «Одне слово, цей каналія Алек пише книжку, дівчина її видає, і обоє заробляють купу грошви.» / «Одне слово, цей паскудник Алек пише книжку, дівчина її видає, і обоє заробляють купу грошви.» (Селінджер Дж. «Над прірвою у житі»)
про спритну, хитру тварину. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ «А крім того я знав, Еклі, каналія лютує як чорт.» (Селінджер Дж. «Ловець у житі»)

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

Список перекладів