катарсис
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ка́тарсис | ка́тарсиси |
| Р. | ка́тарсису | ка́тарсисів |
| Д. | ка́тарсисові ка́тарсису |
ка́тарсисам |
| З. | ка́тарсис | ка́тарсиси |
| Ор. | ка́тарсисом | ка́тарсисами |
| М. | на/у ка́тарсису | на/у ка́тарсисах |
| Кл. | ка́тарсису* | ка́тарсиси* |
ка́-тар-сис
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- у давньогрецькій філософії – сутність естетичного переживання; за Платоном – звільнення душі від тіла, від пристрастей або від насолод; за Арістотелем, – очищення емоцій мистецтвом
- випуск емоційної енергії, що допомагає зняти напругу
- звільнення від невротичних розладів за допомогою психотерапевтичних прийомів ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі. форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
|
|
|
