каяття

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. каяття́ каяття́
Р. каяття́ каятті́в
Д. каяттю́ каяття́м
З. каяття́ каяття́
Ор. каяття́м каяття́ми
М. каятті́
каяттю́
каяття́х
Кл. каяття́* каяття́*

ка-ят-тя́

Іменник середнього роду, відмінювання 6b.


Корінь: --

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. почуття жалю з приводу зробленого вчинку.
  2. визнання своєї провини, вияв жалю з приводу своєї провини.
  3. церк. зізнання у своїх гріхах; сповідь. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова: каятися
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]