ключиця

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ключи́ця	ключи́ці
Р.	ключи́ці	ключи́ць
Д.	ключи́ці	ключи́цям
З.	ключи́цю	ключи́ці
Ор.	ключи́цею	ключи́цями
М.	ключи́ці	ключи́цях
Кл.	ключи́це*	ключи́ці*

клю-чи́-ця

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ключиц-; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [klʲʊˈt͡ʃɪt͡sʲɐ] (одн.), [klʲʊˈt͡ʃɪt͡sʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Ключиця

Ключиця

Значення

1. анат. парна трубчаста кістка плечового пояса людини й хребетних тварин, що з'єднує лопатку з грудною кісткою. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: clavicle (en)

Джерела

• Словник УЛІФ: ключиця