ключник

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. клю́чник клю́чники
Р. клю́чника клю́чників
Д. клю́чникові
клю́чнику
клю́чникам
З. клю́чника клю́чників
Ор. клю́чником клю́чниками
М. клю́чникові, клю́чнику клю́чниках
Кл. клю́чнику клю́чники

клю́ч-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ключ-; суфікс: -ник.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. заст. той, хто мав ключі від комор панського маєтку, економії тощо й розпоряджався продуктовими запасами. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. клю́чник клю́чники
Р. клю́чника клю́чников
Д. клю́чнику клю́чникам
З. клю́чника клю́чников
О. клю́чником клю́чниками
П. клю́чнике клю́чниках

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ключ-; суфікс: -ник.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. ключник (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

[≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ?