клієнт
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | кліє́нт | кліє́нти |
| Р. | кліє́нта | кліє́нтів |
| Д. | кліє́нтові кліє́нту |
кліє́нтам |
| З. | кліє́нта | кліє́нтів |
| Ор. | кліє́нтом | кліє́нтами |
| М. | кліє́нтові кліє́нту |
кліє́нтах |
| Кл. | кліє́нту | кліє́нти |
клі-є́нт
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -клієнт-.
Вимова[ред.]
- МФА : [klʲiˈjɛnt] (одн.), [klʲiˈjɛnte] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- постійний відвідувач, покупець, завсідник, замовник; особа, що доручила ведення своєї справи адвокатові, нотаріусу. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |