колорит

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	колори́т	колори́ти
Р.	колори́ту	колори́тів
Д.	колори́тові колори́ту	колори́там
З.	колори́т	колори́ти
Ор.	колори́том	колори́тами
М.	на/у колори́ту	на/у колори́тах
Кл.	колори́ту*	колори́ти*

ко-ло-ри́т

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -колорит-.

Вимова

• МФА : [kɔlɔˈrɪt] (одн.), [kɔlɔˈrɪte] (мн.)

• прослухати вимову

  noicon

• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. співвідношення фарб, кольорів по тону, насиченості, що створює певну єдність картини, фрески і т. ін ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. загальний характер забарвлення; співвідношення фарб, тон, що домінує в чомусь; колір, відтінок кольору ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. перен. сукупність особливостей, своєрідність, характерна особливість чого-небудь ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• місцевий колорит

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від Шаблон:етимологія:колорит

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	колори́т	колори́ты
Р.	колори́та	колори́тов
Д.	колори́ту	колори́там
З.	колори́т	колори́ты
О.	колори́том	колори́тами
П.	колори́те	колори́тах

ко-ло-ри́т

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -колорит-.

Вимова

прослухати вимову

noicon

Семантичні властивості

Значення

1. колорит (аналог укр. слову) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від Шаблон:етимологія:колорит