колючий

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відм. однина множина
чол. р. сер. р. жін. р.
Н. колю́чий колю́че колю́ча колю́чі
Р. колю́чого колю́чого колю́чої колю́чих
Д. колю́чому колю́чому колю́чій колю́чим
З. (іст./неіст.) колю́чого
колю́чий
колю́че колю́чу колю́чих
колю́чі
О. колю́чим колю́чим колю́чою колю́чими
М. колю́чому
колю́чім
колю́чому
колю́чім
колю́чій колю́чих

Прикметник, прикметникове відмінювання 1a.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості[ред.]

    Значення[ред.]

    1. ◆ немає прикладів застосування.

    Синоніми[ред.]

    Антоніми[ред.]

    Гіпероніми[ред.]

    Гіпоніми[ред.]

    Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

    Споріднені слова[ред.]

    • зменш.-пестливі. форми:
    • іменники:
    • прикметники:
    • дієслова: колоти
    • прислівники:

    Етимологія[ред.]

    Від ??

    Переклад[ред.]

    Список перекладів

    Джерела[ред.]