Українська

ко-лі́н-час-тий

Прикметник.

Корінь: --.

з кількома колінами (згинами), наприклад, ламаної лінії чи стебла рослини ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Від стіни відокремилася невеличка квадратна панель і плавно опустилася вниз на колінчастих підставках В. Владко [СУМ-20] ◆ Почали висовуватись довгі колінчасті ноги. Тепер всюдихід став схожий на комаху, яка обмацує все, що лежить на її шляху М. Білкун [СУМ-20] ◆ Очерет встає стіною, лісом. За хвилину щезають небо, сонце і все на світі, крім колінчастих стебел, вузького листя й пухкої волоті Василь Шевчук [СУМ-20] ◆ Тріскуче полум'я вихопило з мороку кружало червоної води й світло-зелені колінчасті пагони бамбука [СУМ-20]

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Англійська_en: будь ласка, додайте переклад, якщо можете Японська_ja: будь ласка, додайте переклад, якщо можете

Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5

колінчастий