коморникувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	коморнику́ю	коморникува́в	коморникува́тиму	—
Ти	коморнику́єш	коморникува́в коморникува́ла	коморникува́тимеш	коморнику́й
Він Вона Воно	коморнику́є	коморникува́в коморникува́ла коморникува́ло	коморникува́тиме	—
Ми	коморнику́єм(о)	коморникува́ли	коморникува́тимем(о)	коморнику́ймо
Ви	коморнику́єте	коморникува́ли		коморнику́йте
Вони	коморнику́ють	коморникува́ли	коморникува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	коморнику́ючи
Дієприсл. мин. ч.	коморникува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	коморнико́ваний
Безособова форма	коморнико́вано

ко-мор-ни-ку-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -комор-; суфікси: -ник-ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• • МФА: [kɔmɔrneˈkuu̯ɐte]

• Прослухати вимову

  noicon

• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. те ж саме, що коморувати ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
дієслова: коморити, коморниковáти, коморува́ти

Етимологія

Від ?

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: будь ласка, додайте переклад, якщо можете Японськаja: будь ласка, додайте переклад, якщо можете

Джерела

• словник білецького-Носенка, с. 190