комплаєнс
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | компла́єнс | *компла́єнси |
Р. | компла́єнса | *компла́єнсів |
Д. | компла́єнсові компла́єнсу |
*компла́єнсам |
З. | компла́єнс | *компла́єнси |
Ор. | компла́єнсом | *компла́єнсами |
М. | на/у компла́єнсу | *на/у компла́єнсах |
Кл. | компла́єнсу* | *компла́єнси* |
ком-пла́-єнс
Іменник чоловічого роду, відмінювання 1a.
Корінь: -комплаєнс-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- здатність компанії відповідати нормам та правилам, як зовнішнім, так і внутрішнім. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |