коритар
Українська[ред.]
коритар I[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | корита́р | корита́рі |
Р. | корита́ра | корита́рів |
Д. | корита́реві корита́рю |
корита́рям |
З. | корита́ря | корита́рів |
Ор. | корита́рем | корита́рями |
М. | корита́реві корита́рю |
корита́рях |
Кл. | корита́рю | корита́рі |
ко-ри-та́р
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a^ за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -корит-; суфікс: -ар.
Вимова[ред.]
- МФА : [kɔretɐr] (одн.), [] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- той, хто робить корита. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Омоніми/uk
- Статті із 2 омонімами/uk
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Істоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 1a^
- Українські слова з суфіксом -ар
- Українські слова морфемної будови слова R-s
- Сторінки без прикладів ужитку
- Слова з 7 букв/uk
- Слова, відсутні у «Словники України»
- Людина/uk
- Агентиви/uk
- Професії/uk
- Ремісники/uk
- Корита/uk