криси

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. кри́си
Р. кри́сів
Д. кри́сам
З. кри́си
Ор. кри́сами
М. на/у кри́сах
Кл. кри́си

кри́-си

Іменник лише множини.


Корінь: -крис-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. відігнуті краї капелюха, бриля тощо ◆ Юта метнула безнадійний погляд у дзеркало - тепер криси капелюшка закривали півобличчя… М. та С. Дяченки, «Ритуал» ◆ Польова березка повилась по плечах, по рукавах сорочки, звисала з крисів бриля. Михайло Коцюбинський
  2. краї посуду, човна тощо ◆ Отець Тарасій, випивши півсклянки чаю, без сорому взяв пляшку, бухнув рому у склянку і сповнив її до крис. Нечуй-Левицький І. С.

Синоніми[ред.]

  1. поля
  2. вінця, пруг (розм.)

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]