Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	кри́це́вий	кри́це́ве	кри́це́ва	кри́це́ві
Р.	кри́це́вого	кри́це́вого	кри́це́вої	кри́це́вих
Д.	кри́це́вому	кри́це́вому	кри́це́вій	кри́це́вим
З. (^іст./_неіст.)	кри́це́вого (іcт.) кри́це́вий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	кри́це́ве	кри́це́ву	кри́це́вих (іст.) кри́це́ві (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	кри́це́вим	кри́це́вим	кри́це́вою	кри́це́вими
М.	кри́це́вім кри́це́вому	кри́це́вім кри́це́вому	кри́це́вій	кри́це́вих

кри́-це́-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -криц-; суфікс: -ев; закінчення: -ий.

зроблений із криці; сталевий. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Юрко відпочивав, Остап стояв біля розпаленої печі. В руках важка крицева жердина… Микола Хвильовий, «Юрко»
який має колір криці; світло-сірий ◆ Арсенові подумалося, що його новий знайомий дуже скидається на Сірка: така ж могутня статура з міцно посадженою на широкі плечі великою характерною головою, такий же владний погляд крицево-сірих очей, таке ж, як здалося йому, уболівання за долю батьківщини й народу. Володимир Малик, «Таємний посол»
перен. твердий, міцний, як криця ◆ Заметушились вої й бiля самострiлiв, що стояли далi вiд стiн: однi крутили вороти, натягаючи на крицевих луках тятиви, зробленi з волових жил, iншi в цей час пiдкладали пiд них гостре камiння. Семен Скляренко, «Святослав»

Найтісніша спорідненість
іменники: криця

Від ??

зроблений із криці; сталевий
Російська_ru: сталевой, стальной

який має колір криці; світло-сірий

твердий, міцний, як криця