Перейти до вмісту

крымінальнік

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Білоруська

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості

[ред.]

Шаблон:імен be 3a m a

Корінь: -крыміналь-; суфікси: -ік.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. криміна́льник. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
  1. ?
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
  1. ?
Гіпоніми

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від крымінал з суфіксом -нік, далі від криміна́л «карний злочин; (заст.) в'язниця», криміналі́ст, криміналі́стика, криміна́льник «карний злочинець», криміна́льщина «кримінал, злочин», креміна́р «кримінал» Ж, криміналісти́чний, криміна́льний, ст. кримѣнальний (XVII ст.);— рос. кримина́л «карний злочин», білор. крыміна́л «тс.», пол. kryminał «тс.; в'язниця», чеськ. словац. kriminál «в'язниця», болг. криминален «кримінальний», мак. криминал «карний злочин», сербохорв. кри̏мина̄лан «кримінальний», словен. kriminálen «тс.»;— запозичення з латинської мови; лат. crīminālis «карний; той, якому загрожує судова кара» є похідним від лат. crīmen «обвинувачення; провина; гріх; злочинець», пов'язаного з лат. cerno «розрізняю, бачу; пізнаю; вирішую, ухвалюю; просіюю», спорідненим з psl. krojiti, укр. кро́їти.— СІС 370; Шанский ЭСРЯ П 8, 393; Фасмер II 377; Sławski III 198; Kopaliński 358; Holub—Lyer 268; Skok II 196; Walde—Hofm. I 205, 291; Ernout — Meillet I 116, 151.— Див. ще край¹, кро́їти.— Пор. декре́т, дискриміна́ція, кри́за¹, кри́тика.


Джерела

[ред.]