кулак

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	кула́к	кулаки́
Р.	кулака́	кулакі́в
Д.	кулаке́ві кулаку́	кулака́м
З.	кула́к	кулаки́
Ор.	кулако́м	кулака́ми
М.	кулаку́	кулака́х
Кл.	кулаче	кула́ки́

ку-ла́к

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -кулак-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. кисть руки з зігнутими і притиснутими до долоні пальцями; п'ястук. ◆ немає прикладів застосування.
2. перен. військ. зосереджене ударне угруповання військ. ◆ немає прикладів застосування.
3. спец. деталь машини у формі виступу, що поштовхами приводить механізми в рух. ◆ немає прикладів застосування.
4. діал. жменя чого-небудь; верчик.

Споріднені слова

прикметники: кулачковий

Етимологія

Від ??

Переклад

кисть руки з зігнутими і притиснутими до долоні пальцями

англійська: kulak чол. білоруська: кулак чол.

німецька: Kulak чол. російська: кулак чол. словацька: kulak чол. чеська: kulak чол.

зосереджене ударне угруповання військ

деталь машини

жменя чого-небудь

Джерела

• Словник УЛІФ: кулак
• кулак // Словник української мови : в 11 т. — Київ: Наукова думка, 1970—1980.

Білоруська

Морфологічні та синтаксичні властивості

ку-ла́к

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: -кулак-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. кулак (аналог укр. слову).

   Синоніми