кулак
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | кула́к | кулаки́ |
Р. | кулака́ | кулакі́в |
Д. | кулаке́ві кулаку́ |
кулака́м |
З. | кула́к | кулаки́ |
Ор. | кулако́м | кулака́ми |
М. | кулаку́ | кулака́х |
Кл. | кулаче | кулаки́ |
ку-ла́к
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -кулак-.
Вимова[ред.]
- МФА : [kʊˈlɑk] (одн.), [kʊlɐˈkɪ] (мн.)
прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- кисть руки з зігнутими і притиснутими до долоні пальцями; п'ястук. [≈ 1][▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- перен. військ. зосереджене ударне угруповання військ. [▲ 2] ◆ немає прикладів застосування.
- спец. деталь машини у формі виступу, що поштовхами приводить механізми в рух. [▲ 3] ◆ немає прикладів застосування.
- діал. жменя чого-небудь; верчик.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
кисть руки з зігнутими і притиснутими до долоні пальцями | |
|
зосереджене ударне угруповання військ | |
деталь машини | |
жменя чого-небудь | |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: кулак
- кулак // Словник української мови : в 11 т. — Київ: Наукова думка, 1970—1980.
Білоруська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | кула́к | кулаки́ |
Р. | кулака́ | кулакі́в |
Д. | кулаке́ві кулаку́ |
кулака́м |
З. | кула́к | кулаки́ |
Ор. | кулако́м | кулака́ми |
М. | кулаку́ | кулака́х |
Кл. | кулаке | кулаки́ |
ку-ла́к
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -кулак-.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | кула́к | кулаки́ |
Р. | кулака́ | кулакі́в |
Д. | кулако́ві кулаку́ |
кулака́м |
З. | кулака́ | кулакі́в |
Ор. | кулако́м | кулака́ми |
М. | кулако́ві кулакі́ |
кулака́х |
Кл. | кулаке́ | кулаки́ |
ку-ла́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- кулак (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- куркуль. [▲ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Джерела[ред.]
Категорії:
- Сторінки, що містять шаблон із кількома значеннями одного й того ж параметра
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Неістоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 3b
- Українські слова морфемної будови слова R
- Озвучені на Вікісховищі
- Переносні вирази/uk
- Військові терміни/uk
- Спеціальні терміни/uk
- Діалектні вирази/uk
- Слова з 5 букв/uk
- Предметні слова/uk
- Кінцівки/uk
- Деталі машин/uk
- Жменя/uk
- Рука/uk
- Військо/uk
- Розмір/uk
- Кількість/uk
- Білоруські слова морфемної будови слова R
- Істоти/uk
- Сторінки без прикладів ужитку
- Слова з 5 букв/be
- Предметні слова/be
- Кінцівки/be
- Деталі машин/be
- Жменя/be
- Рука/be
- Військо/be
- Розмір/be
- Кількість/be
- Власники/be
- Вікісловник:Статті міжмовної омонімії/2