кулак

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	кула́к	кулаки́
Р.	кулака́	кулакі́в
Д.	кулаке́ві кулаку́	кулака́м
З.	кула́к	кулаки́
Ор.	кулако́м	кулака́ми
М.	кулаку́	кулака́х
Кл.	кулаче	кула́ки́

ку-ла́к

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -кулак-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. кисть руки з зігнутими і притиснутими до долоні пальцями; п'ястук. ◆ немає прикладів застосування.
2. перен. військ. зосереджене ударне угруповання військ. ◆ немає прикладів застосування.
3. спец. деталь машини у формі виступу, що поштовхами приводить механізми в рух. ◆ немає прикладів застосування.
4. діал. жменя чого-небудь; верчик.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прикметники: кулачковий

Етимологія

Від ??

Переклад

кисть руки з зігнутими і притиснутими до долоні пальцями
Англійськаen: kulak чол. Білоруськаbe: кулак чол. Німецькаde: Kulak чол. Російськаru: кулак чол. Словацькаsk: kulak чол. Чеськаcs: kulak чол.

зосереджене ударне угруповання військ

деталь машини

жменя чого-небудь

Джерела

• Словник УЛІФ: кулак
• кулак // Словник української мови : в 11 т. — Київ: Наукова думка, 1970—1980.

Білоруська

Морфосинтаксичні ознаки

ку-ла́к

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: -кулак-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. кулак (аналог укр. слову).

   Синоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість