кушлавий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	кушла́вий	кушла́ве	кушла́ва	кушла́ві
Р.	кушла́вого	кушла́вого	кушла́вої	кушла́вих
Д.	кушла́вому	кушла́вому	кушла́вій	кушла́вим
З. (іст./неіст.)	кушла́вого (іcт.) кушла́вий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	кушла́ве	кушла́ву	кушла́вих (іст.) кушла́ві (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	кушла́вим	кушла́вим	кушла́вою	кушла́вими
М.	кушла́вім кушла́вому	кушла́вім кушла́вому	кушла́вій	кушла́вих

куш-ла́-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -кушлав-; закінчення: -ий.

Вимова

• • МФА: [kʊʃlɐu̯ei̯]
• УФ: [кушла́вий]

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Тиі конята худі, кушлаві та сухоребрі такі, що, коли б не шкіра, то й кости розлетіли б ся, та от завбільшки доброі волоскоі вівці.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Правда: письмо лiтературно-полiтичне. 1875. Рочник VIII-ий с.334