кілок
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | кіло́к | кілки́ |
Р. | кілка́ | кілкі́в |
Д. | кілко́ві кілку́ |
кілка́м |
З. | кіло́к | кілки́ |
Ор. | кілко́м | кілка́ми |
М. | кілко́ві кілку́ |
кілка́х |
Кл. | кілку́* | кілки́* |
кі-ло́к
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -кіл-; суфікс: -ок.
Вимова[ред.]
- МФА : [kʲiˈlɔk] (одн.), [kʲilˈkɪ] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- груба палиця (іноді — жердина), загострена з одного кінця [▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- дерев'яний стрижень, закріплений у чому-небудь для вішання одягу тощо [▲ 2] ◆ немає прикладів застосування.
- на струнних музичних інструментах: дерев'яні або металеві кілки, до яких прикріплюються струни. [▲ 3] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
груба палиця | |
дерев'яний стрижень | |
дерев'яні або металеві кілки, до яких прикріплюються струни | |