лощення
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ло́щення | ло́щення |
| Р. | ло́щення | ло́щень |
| Д. | ло́щенню | ло́щенням |
| З. | ло́щення | ло́щення |
| Ор. | ло́щенням | ло́щеннями |
| М. | ло́щенні ло́щенню |
ло́щеннях |
| Кл. | ло́щення | ло́щення |
лощення
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -лощ-; суфікси: -ен-н-; закінчення: -я
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- полірування ще не зовсім висушеної поверхні виробу гладеньким камінчиком або кісткою. ◆ Гончарі зарубинецької культури вперше в історії вітчизняної кераміки застосували дві техніки декорування виробів — лощення та задимлення.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |