лубок

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	лубо́к	лубки́
Р.	лубка́	лубкі́в
Д.	лубко́ві лубку́	лубка́м
З.	лубо́к	лубки́
Ор.	лубко́м	лубка́ми
М.	лубко́ві лубку́	лубка́х
Кл.	лубку́*	лубки́*

лу-бо́к

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -луб-; суфікс: -ок.

Вимова

• МФА : [lʊˈbɔk] (одн.), [lʊˈbkɪ] (мн.)

• прослухати вимову

  noicon

• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. внутрішня частина кори листяних дерев, що межує з деревиною. ◆ Не журись, у нас вози лубками вшиті! Карпенко-Карий
2. виріб з луба (кузов воза, саней і т. ін.) ◆ Він бачив уже валку саней з колодами, брусами, повні лубки червоної цегли, немов миски ягід. М. М. Коцюбинський Джерело — "Fata morgana".
3. мн. віз, сани з кузовом зроблений з луба ◆ Але баба лежала вже тихо i спокійно щось говорила до себе, наче крізь сон: …Взяв син лубки, поклав старого та й одвіз у провалля… М. М. Коцюбинський Джерело — "Що записано в книгу життя" Михайло.
4. перев. мн. тверда накладка на місці перелому кістки; шина. ◆ Біда лежав на розкладному ліжку… Нога була в лубках Микола Петрович Трублаїні Джерело — "Пустуни на пароплаві" Микола Трублаїні.
5. липова дошка для малювання або гравірування картини, звичайно нескладної виконанням. ◆ Намалюю неньку на жовтому лубку П. П. Чубинський

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми

1. кора, покров
2. —
3. —
4. —
5. —

Мероніми

1. —
2. —
3. кузов
4. —
5. —

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Переклад

внутрішня частина кори листяних дерев, що межує з деревиною

віз, сани з кузовом зроблений з луба
Англійськаen: cart (en)

тверда накладка на місці перелому кістки; шина

липова дошка для малювання або гравірування картини, звичайно нескладної виконанням

Див. також

• лобок