луфко
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | лу́фко | лу́фка |
| Р. | лу́фка | лу́фк |
| Д. | лу́фкові лу́фку |
лу́фкам |
| З. | лу́фко | лу́фка |
| Ор. | лу́фком | лу́фками |
| М. | лу́фку | лу́фках |
| Кл. | лу́фко* | лу́фка* |
лу́ф-ко
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -луфк-; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- діал. олівець. Діалектне слово, часто вживається на Бойківщині, Гуцульщині. Як правило, луфком називають майже списаний олівець. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |