Українська

лі-дя́-ка

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -лід-; суфікс: -як; закінчення: -а.

діал. степ. крига, шматок льоду. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Деякі з них перестрибують на другі лідяки і навмисне зупиняються на самому кінчику над чорно-синьою, густою водою. В. К. Винниченко, «Федько-халамидник»

Найтісніша спорідненість
іменники: лід, льодина, льодохід прикметники: льодяний

Від лід + суфікс -як; форма характерна для південноукраїнських/степових діалектів.

Список перекладів
Іспанська_es: témpano ^(es) Англійська_en: ice ^(en), floe ^(en) Німецька_de: Eisscholle ^(de), Eisblock ^(de) Польська_pl: kra ^(pl), lód ^(pl) Російська_ru: льдина ^(ru) Французька_fr: banquise ^(fr)

лідяка